Продовжуємо вивчати ситуацію з вивісками

Вітаю!

Продовжую вивчати ситуацію по вивіскам в місті.Точніше правові аспекти їх функціонування.

Надибав цікаве відео. Відомий адвокат аналізує ситуацію з демонтажами вивіскок. Дата запису — лютий 2016 року.

Особисто для мене цілком несподіваним було те, що вивіска — це МАФ. Дивно звичайно.

Думаю багатьом буде цікаво.

Хто як читає… Або мій аналіз деяких положень Положення про рекламу в місті

ВІтаю усіх!

В усіх на слуху вивіскові баталії, які тривають в місті. У понеділок відбулася комісія, завдання якої — вивчити діяльність керівника МКП “Реклама”. Левову частку часу роботи цієї комісії забрало обговорення війни мерії з вивісками і їх власниками.

З моєї точки зору основною причиною війни є різночитання нормативних актів владою і бізнесом. Влада трактує закон так як вигідно їй, а бізнес трактує закон — так як його написано.

Зразу підкреслю: мої тези прошу не застосовувати до історично-заповідної зони. Там треба дивитись ширше і копати глибше.

Отже.

Як я розумію точку зору влади:

  1. Вивіска — “невеличка” табличка до 3 кв.м. біля входу, не вище першого поверху;
  2. Вивіска містить зареєстровану назву бізнес-суб’єтку, я так розуміє в реєстрі СПД або юридичних осіб. Тобто “ФОП Воронич І.І.” або «Приватбанк»;
  3. Вивіска може містити зареєстровану торгову марку або товарний знак;
  4. Вивіска може містити основний вид діяльності типу «Продукти», «Промтовари», «Перукарня», але не може містити перелік видів діяльності.
  5. Якщо вивіска більше 3-х кв. метрів, містить «не торгову марку», а, наприклад «у тьоті Соні», містить перелік видів діяльності, наприклад «Українська кухня», «Грузинська кухня» — це ж різні кухні, відповідно – перелік, то це не вивіска, а об’єкт зовнішньої реклами. Відповідно інша процедура, точніше жодної, бо у нас мораторій.
  6. Усе, що не “подобається” владі можна знищити “без суду і розслідування”.

Діяльність в сфері зовнішньої реклами регламентується чинним законодавством України і «Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівцях», яке було затверджене рішенням міської ради м. Чернівці VI скликання №629 від 27/09/2012 р., зі змінами та доповненнями згідно рішення №1178 від 27/03/14 р.
Отже, що читає бізнес в «Положенні….»:
Пункт 1.4.1. стверджує:

1.4.1. Вивіска – елемент оформлення фасаду, що містить інформацію про зареєстроване найменування особи, включаючи герби, емблеми, знаки для товарів та послуг, що належать цій особі, комерційне (фірмове) найменування (якщо таке є), вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), про час роботи, розміщені на внутрішній поверхні (у вітрині) власного чи орендованого особою приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди, не вище першого поверху, або на поверсі, де знаходиться власне чи орендоване особою приміщення, біля входу в таке приміщення.
Вище першого поверху дозволяється розташовувати вивіски при умові, що фізична чи юридична особа є власником усієї будівлі.

Отже, як я, як суб’єкт бізнесу, розумію те, що прочитав:
1. Вивіска – це ЕЛЕМЕНТ ОФОРМЛЕННЯ ФАСАДУ і жодного слова про те, що це спеціальна конструкція для розміщення зовнішньої реклами;
2. Вивіска може розміщуватись вище першого поверху при певних умовах;
3. Жодного слова про розміри вивіски;
4. Вивіска може містити КОМЕРЦІЙНЕ (ФІРМОВЕ) найменування особи, якщо таке є.
Чому я акцентую увагу на пункті 4 увагу?
Бо читаю пункт 1.4.9 зазначеного Положення:

1.4.9. Комерційне (фірмове) найменування – найменування закладів, які не співпадають із офіційно зареєстрованим найменуванням особи. Комерційне (фірмове) найменування може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.

Як я розумію цей пункт.
1. Комерційне (фірмове) найменування і юридичне поняття «зареєстрована торгова марка» — не завжди одне і те ж.
2. Комерційне (фірмове) найменування може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом, а може і не бути зареєстроване. Тобто магазин може мати вивіску «Ням-Ням», перукарня – «Оголена борода», а якщо хтось інший претендує на ці назви, то нехай 2 бізнес-суб’єкти вирішують ці питання самостійно, в порядку встановленому законодавством.
3. Наявність на вивісці не зареєстрованого в порядку, встановленому законом, комерційного (фірмового) найменування не перетворює вивіску в зовнішню рекламу.

Є ще багато цікавих пунктів зазначеного Положення, які я прочитав і трактую однозначно. Я готовий сперечатись з опонентами і шукати компроміси і точки дотику. Але наведу ще тільки один пункт – 2.5.1:
2.5.1. Якщо розміщення вивіски на будівлі не передбачено проектною документацією цього будинку, погодженою та затвердженою у встановленому порядку, то її розміщення здійснюється на підставі проекту, погодженого відділом охорони культурної спадщини міської ради в межах історичних ареалів, відділом з питань дизайну міського середовища управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради. Проекти розробляються з врахуванням художньо-естетичних та архітектурно-стилістичних особливостей будинків, на яких вони встановлюються.

Тобто ніяких дозволів! Просто проект, по-народному – паспорт.

При підготовці даного матеріалу я використовував текст «Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівцях», яке було затверджене рішенням міської ради м. Чернівці VI скликання №629 від 27/09/2012 р., зі змінами та доповненнями згідно рішення №1178 від 27/03/14 р., який є у моєму розпорядженні і який я звіряв з текстом Положення, який розміщено на сайті МКП «Реклама».
Даний документ є чинним, отже має юридичну силу і повинен виконуватись у першу чергу посадовими особами Чернівецької міської ради.
Якщо хтось із цих посадових осіб вважає цей документ незаконним чи протизаконним, то посадовець повинен або вжити відповідних заходів, або продовжувати так вважати, але виконувати його положення.
Я усвідомлюю, що Положення – недосконале і вимагає переробки. Але думаю, що чесно і порядно спочатку «удосконалити» його, а потім займатися розмахуваннями шаблями і демонтажами. Бо усі ми люди і хтось з кимось може обмінятись місцями 🙂 (я не про себе, до посад не рвусь)

ОПОРА і її трактування законів

Вітаю усіх!
На жаль, організація “ОПОРА”, яка повинна сприяти чесності і прозорості виборчого процесу, сама займається маніпуляціями. Так на черговій прес-конференції представників ГМ “Опора”, яка відбулася 21 вересня, заявлено, що уся “політична” реклама” на вулицях міста розміщена станом на 21 вересня — незаконна. Принаймі саме так я зрозумів матеріал, розміщений на сайті “Букінфо”. не думаю, що журналісти “Букінфо” перекрутили слова Тараса Прокопа, оскільки в минулому році змушений був кілька разів давати пояснення в органах УМВС стосовно “кричущих фактів” порушення виборчого законодавства при розміщені агітації і політичної реклами. У підсумку — фактів порушення законодавства не встановлено, я витратив час на написання пояснень, а кілька тисяч гривень платників податків, які пішли на оплату праці працівників УМВС, які займались розглядом заяв ГМ “ОПОРА”, конверти, папір і т.п., витрачені на обробку цих заяв, були просто профукані. Краще б вони пішли на розкриття дійсно злочинів.
Повернімося до теми. Справа у тому, що “ОПОРА” не правильно трактує поняття “передвиборчої агітації”. Згідно пункту 1 ст. 54 “Строки, форми і умови проведення передвиборної агітації” Закону України “Про місцеві вибори”:  “Передвиборна агітація — це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за кандидатів.”
Пункт 2 зазначеного Закону чітко вказує, що початком передвиборчої агітації є наступний день після реєстрації кандидата.І вже саме з цього моменту передвиборча агітація повинна відповідати певним умовам, які чітко прописані в Законі:”Друкований агітаційний матеріал повинен містити відомості про замовника та установу, що здійснила друк, його тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск” (пункт 2 ст. 56 “Виготовлення і порядок розміщення друкованих агітаційних матеріалів”). Тобто наявність агітматеріалів  без вказаних вихідних даних на після реєстрації кандидатів — це порушення.
Що ж розміщується зараз? А зараз просто  учасники політичного життя країни рекламують свої погляди, меседжі, побрехеньки — хто як називає. Одні викликають посмішку, інші заставляють задуматись, ще інші — не чіпають взагалі. Витрачати на це кошти чи не витрачати — це право конкретного політичного суб’єкта і ніхто не може заборонити це робити в зручний і потрібний для цього суб’єкта час. Тим більше, що законодавчої заборони цьому не має. А, як відомо, — дозволено усе, що не заборонене законом. Тому я вважаю, що закиди ГМ “Опора” — безпідставні і необгрунтовані.
Прикро, що жоден із представників “Опори” навіть не повважав за потрібне спочатку звернутись до фахівців за коментарями. Може пожаліли кави?  Це звичайно жарт. Просто дуже не хочеться черговий раз ходити в міліцію і давати поясненняю

Про перенасиченість Чернівців зовнішньою рекламою….

Вітаю усіх!

В місті давно точаться розмови про те, що місто перенасичене рекламою. Як наслідок — рекламу треба “вирізати” і “випалювати розпеченим залізом” — як вселенське зло. У 2012 році, по причині перенасиченості, навіть прийняли рішення про обмеження надання дозволів на розміщення реклами. Я неодноразово звертався до носії тези про перенасичення з проханням: “Обгрунтуйте! Доведіть!”… Але на жаль нічого окрім того, що місто переповнене рекламою нічого не почув і не побачив…
Оскільки останнім часом знову частіше і голосніше лунають розмови про перенасичення я провів власні дослідження. Кожен вправі робити власні висновки. Я лише наводжу “сухі цифри”.
Дослідження складається з кількох “блоків”.
Блок 1. “Порівняльний аналіз кількості рекламних конструкцій на 1 площі міста”. При проведені аналізу використані дані по кількості площин формату до 9 кв. м., тобто сіті-лайтів, та понад 9 кв.м., в переважній більшості це — формат 3х6 метрів. Оскільки дані надані однією із дослідницьких компаній на дружній, тобто безоплатній, основі, то формати та види рекламних конструкцій не розділялися, тобто оцінити кількість рекламних конструкцій складно, оскільки не має інформації скільки цих рекламних площин — це поверхні призматронів (3 штуки), скільки площин — скроли. В цьому випадку можлива кількість до 12.Але оскільки нас цікавить не абсолютні величини, а співвідношення, то беремо дані по площинам. Слід врахувати також, що дані по кількостям площин наведені станом на  червень місяць 2015 року. Вони дають інформацію про кількість фактично розміщених поверхнях, а не про кількість виданих дозволів, тобто навіть тимчасово демонтовані рекламні поверхні розбитого сіті-лайта тут не враховані. Можливі відхилення кількості пдощин в кожному окремому місті в сторону збільшення кількості.
Дані про кількість жителів та площі міст взяті з Вікіпедії. Кількість міст — 24.
Як показує аналіз по кількості рекламних конструкцій на 1 кв. км. площі міста Чернівці займають 16 місце. (таблиця №1). В той же час по кількості великого формату Чернівці займають вже 20 місце.
Як бачимо — дані говорять самі за себе. В порівняні з іншими містами важко говорити про перевантаженість, принаймі Чернівці не на перших позиціях.
На наступному етапі досліджень я спробую отримати офіційну інформацію про кількість рекламних конструкцій в зазначених містах.

 

Чи варто очікувати оновлення парку рекламних конструкцій в Чернівцях

Вітаю усіх!
Останнім часом багато говориться про те, що в місті в зовнішній рекламі бардак, конструкції старі і погані, про необхідність оновлення і модернізацію, перехід на нові технології.
Але чи варто очікувати цього? Думаю, що з нинішнім підходом міської влади — не варто.
Пояснення цьому просте. Рекламний бізнес не зацікавлений в ризикованих інвестиціях. Як показує аналіз останніх рішень виконкому про продовження/видачу дозволів на встановлення рекламних конструкцій термін дії нових дозволів — 1 рік.
Тренд в рекламному бізнесі — поступова заміна рекламоносіїв на скрольні системи до 12 кв.м.
Вартість скрола формату “сіті-лайт” від 30 тис. грн., а “сіті-борд” (до 12 кв. м. з скролсистемою) — від 150 тис. грн. З огляду на це — поя ких цінах повинна продаватись рекламна поверхня в мсяць, для того, щоб окупити конструкцію за 1 рік? Саме за рік, бо де гарантія, що через 1 рік дозвіл продовжать? А якщо є гарантії, то чому зразу не давати дозвіл на термін, до речі передбачений законом, — хоча б 3.
А так виходить, що і бізнес “в тонусі” і відповідні службовці мають дурне додаткове навантаження… Тому і важко очікувати інвестицій…

 

Як зменшити кількість носіїв в місті без корупційної складової

Вітаю усіх!

Зараз точиться багато дискусій стосовно перевантаженості міста рекламними конструкціями. В цілому спірне питання, але те, що є частини важливих транспортних артерій де перевантаженість присутня — це факт. Яким чином зменшити кількість реклами на цих ділянках без корупційної складової?
Найпростіше з проспектом. У свій час існувала заборона розміщувати там (від вул. Небесної сотні до ТЦ “Майдан”) щити 3*6 м. і тому дозволи не надавались. Причини відмови писались у рішеннях виконкому. Тому легко можна скасувати дозволи видані після 2010 року.
А по місту в цілому можна провести зменшення через “коефіцієнт корисності для громади” кожної конструкції.
Цей коефіцієнт повинен визначатись як функція від чинників:

  • естетично-технічний стан конструкції. Враховується кількість пошкоджень рекламних матеріалів, тривалість відновлення до нормального стану, загальний стан конструкції;
  • коефіцієнт дохідності. Враховується відсоток зайнятості даної конструкції, відповідно враховується зиск від неї для бюджету міста.
  • коефіцієнт вигідності оператора. Даний чинник повинен нівелювати виключний вплив ласих місць. Адже безумовно, що якщо конструкція стоїть в центровому місці її зайнятість висока. Тому пропонується враховувати загальний зиск бюджету міста від кожного оператора. Визначається просто: загальна сума коштів, сплачена оператором до бюджету міста за рік ділиться на кількість площин по дозволам, а не фактично встановлених. Маємо коефіцієнт.
  • коефіцієнт соціальної активності. Враховує кількість і, головне, якість соціальної реклами яка розміщується оператором. А то у нас може висіти “псевдосоціалка” місяцями, ще й у не дуже доброму стані…
  • коефіцієнт податкової прозорості.  Повинен враховувати на скільки оператор працює “по білому”, наявність працевлаштованих найманих працівників і, відповідно виплати за них податків, суму податків сплачених від доходів.

    У кого коефіцієнт корисності вищий — той має право на подальшу роботу.

    Буду вдячний за зауваження і критику.

 

Розміщення рекламних конструкцій на “приватній” власності.

Вітаю усіх!
До мене по консультацію звернувся з питань зовнішньої реклами один із знайомих. Суть питання дуже проста: “На будівлі, яка є власністю його підприємства розміщено рекламний щит. Чи потребує розміщення цього щита отримання дозволу від органів місцевого самоврядування і що за цим слідує?”
Отже.
Розміщення зовнішньої реклами регламентується:
1. Закон України “Про рекламу”;
2. Постанова КМ України №2067 від 29/12/2003 р. “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”
3. “Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівцях”, затверджених рішенням Чернівецької міської ради №629 від 27/09/12.
4. Інші нормативні акти.

Щоб не заглиблюватись у “філосовські нетрі” я вважаю:

1. Розміщення зовнішньої реклами (конструкції) на території комунальної/державної/приватної/колективної власності вимагає отримання дозволу органів місцевого самоврядування. Звичайно, за логікою мова повинна йти про публічні місця, щоб не вийшло, що дехто почне вимагати отримання дозволів при розміщенні на внутрішній території підприємства.
2. Про необхідність отримання відповідного дозволу на приватній/колективній власності я роблю висновок аналізуючи пункт 16 “Типових правил розміщення зовнішньої реклами”, де чітко зазначено, що дозвіл погоджується з власником місця/будівлі та пункту 4.1.1. “Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівцях”, затверджених рішенням Чернівецької міської ради №629 від 27/09/12.
3. У випадку розміщення реклами на приватній/колективній власності дозвіл, в принципі, повинен даватись автоматично. Можуть бути “нюанси” при розміщені в охоронних зонах архітектурних пам’яток та заповідних зон. Думаю, що для зменшення навантаження на службовців і, відповідно, економії міського бюджету, такі дозволи повинні видаватись в робочому порядку, без рішення виконкому, аналогічно, як видаються дозволи на виносну рекламу.
4. Найгостріше питання — плата за право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.
За тимчасове користування місцями для розміщенні реклами на комунальній власності — гроші отримує місто; на державній власності — держава, ну а при розміщені на приватній/комунальній власності — власник. Це регламентовано пунктом 32 “Типових правил розміщення зовнішньої реклами”,  та  пунктом 10.1. “Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівцях”, затверджених рішенням Чернівецької міської ради №629 від 27/09/12.

Підсумовуючи: дозвіл повинні отримувати усі, гроші за право користування місцями — власники місць.

Трохи спогадів

Вітаю усіх!

ДЩит МКП "Реклама", який було встановлено в першій половині 2000-чних років. Десь у 2007 трохи далі з'явився щит одного приватного підприємця, який, отримавши у "концесію" МКП "Реклама" у 2009, демонтував даний щит. Видно, щоб його краще продавався.авно не писав, хоча є що написати. Вирішив розпочати з “найпростішого”. 🙂
Рився в старих документах і знайшов це фото. Колись МКП “Реклама” мала щит за адресою вул. Південно-Кільцева, 33. Ми (тоді я керував МКП “Реклама”) його поставили в першій половині 2000-чних.
Такі тоді були щити.2 труби, площина, невисокі. Точно не можу пригадати, але такий односторонній щит вартував тоді біля 1000-1500 грн., з монтажем. Хоча на той час це було 200 баксів.
Клеїли, в основному, з драбини. Я колись особисто клеїв щит за 40 хвилин.

Ось так….

Війна з чорною рекламою переходить в активну фазу

Вітаю усіх хороших людей!
Війна з чорною рекламою переходить в активну фазу, яка буде складатися з кількох етапів.
Закінчене тестування системи закликів до сумління чорних рекламістів з допомогою телефону.
Механізм простий. При виявлені розміщення реклами у невстановленому місці за номер, який вказано в оголошені (рекламі), автоматична телефонна система буде додзвонюватись раз на 3 години і повідомляти чорного рекламіста про факт порушення з пропозицією усунути порушення і повідомити про це. Якщо порушник ніяк не буде реагувати, то частота дзвінків буде збільшуватись. В принципі її можна довести до такого інтервалу, що телефоном можна просто більше не скористатись. Перевірив особисто на власному номері.
На першому етапі “під охорону” беруться конструкції партнерів. На наступних етапах перелік об’єктів буде розширюватись.

Вклад в міський бюджет зовнішньої реклами

Вітаю усіх хороших людей!
Все ближче і ближче до закінчення цього складного року. Усі з надією дивляться в майбутнє. І готуються до нього. Я так розумію, що вже давно почалася робота над бюджетом міста на наступний рік, який буде дуже непростий — кожна гривня доходу міського бюджету дуже важлива.
Я вирішив прикинути що може дати зовнішня реклама міському бюджету.
На сьогоднішній момент в Чернівцях встановлено 928 рекламних поверхонь формату 3х6 м. і 856 поверхонь формату сіті-лайт. Я не враховую поки-що інші формати та види (зупинки, нестандартні формати, екрани, розтяжки, виносну рекламу, конструкції на власних територіях, тощо). Не враховано також “додаткові” поверхні призм. Похибка в підрахунках не повинна перевищувати 2%. Щодо відмінностей між моїми даними і Департаменту пояснення просте: департамент обліковує конструкції, а тут мова йде про поверхні. Нерідко 1 конструкція — 2 поверхні, а то й 3 або 4.
Прості перемноження сукупної рекламної площі на вартість 1 кв.м. показують, що теоретично місто може отримати тільки від цих форматів 4,4 млн. грн. Але враховуючи реалії зайнятості на рівні 60%, то треба орієнтуватись на 2,7 млн. грн.
Підкреслюю — це дохід тільки від бордів і сіті-лайтів при зайнятості 60%. Відповідно якщо зайнятість буде зростати, то і доходи міста будуть більшими. А є ще доходи від виносної реклами, тролі (розтяжки), стели, тощо.
В майбутньому заплановано включити в дослідження і інші формати.
Незабаром завершиться дослідження по найкрупнішим платникам в міський бюджет за право розміщення реклами. Дані також будуть оприлюднені. Думаю, для багатьох буде цікаво.

В той же час особисто мені цікаво — куди йдуть ці гроші. Думаю, що не тільки мені. Може рекламісти “легше” б платили гроші, якби знали за “їх” гроші зроблено те-то і те-то.
Також є пропозиція: частину рекламних коштів віддавати відповідним районам, наприклад 30%. Стоїть в Першотравневому районі надцять конструкцій, дали вони 100 тис. — 30 тис. району. Хоча я розумію, що це ускладнить адміністрування, але в той же час можливо це зніме певну напругу між операторами і районними службами.