Хто як читає… Або мій аналіз деяких положень Положення про рекламу в місті

ВІтаю усіх!

В усіх на слуху вивіскові баталії, які тривають в місті. У понеділок відбулася комісія, завдання якої — вивчити діяльність керівника МКП “Реклама”. Левову частку часу роботи цієї комісії забрало обговорення війни мерії з вивісками і їх власниками.

З моєї точки зору основною причиною війни є різночитання нормативних актів владою і бізнесом. Влада трактує закон так як вигідно їй, а бізнес трактує закон — так як його написано.

Зразу підкреслю: мої тези прошу не застосовувати до історично-заповідної зони. Там треба дивитись ширше і копати глибше.

Отже.

Як я розумію точку зору влади:

  1. Вивіска — “невеличка” табличка до 3 кв.м. біля входу, не вище першого поверху;
  2. Вивіска містить зареєстровану назву бізнес-суб’єтку, я так розуміє в реєстрі СПД або юридичних осіб. Тобто “ФОП Воронич І.І.” або «Приватбанк»;
  3. Вивіска може містити зареєстровану торгову марку або товарний знак;
  4. Вивіска може містити основний вид діяльності типу «Продукти», «Промтовари», «Перукарня», але не може містити перелік видів діяльності.
  5. Якщо вивіска більше 3-х кв. метрів, містить «не торгову марку», а, наприклад «у тьоті Соні», містить перелік видів діяльності, наприклад «Українська кухня», «Грузинська кухня» — це ж різні кухні, відповідно – перелік, то це не вивіска, а об’єкт зовнішньої реклами. Відповідно інша процедура, точніше жодної, бо у нас мораторій.
  6. Усе, що не “подобається” владі можна знищити “без суду і розслідування”.

Діяльність в сфері зовнішньої реклами регламентується чинним законодавством України і «Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівцях», яке було затверджене рішенням міської ради м. Чернівці VI скликання №629 від 27/09/2012 р., зі змінами та доповненнями згідно рішення №1178 від 27/03/14 р.
Отже, що читає бізнес в «Положенні….»:
Пункт 1.4.1. стверджує:

1.4.1. Вивіска – елемент оформлення фасаду, що містить інформацію про зареєстроване найменування особи, включаючи герби, емблеми, знаки для товарів та послуг, що належать цій особі, комерційне (фірмове) найменування (якщо таке є), вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), про час роботи, розміщені на внутрішній поверхні (у вітрині) власного чи орендованого особою приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди, не вище першого поверху, або на поверсі, де знаходиться власне чи орендоване особою приміщення, біля входу в таке приміщення.
Вище першого поверху дозволяється розташовувати вивіски при умові, що фізична чи юридична особа є власником усієї будівлі.

Отже, як я, як суб’єкт бізнесу, розумію те, що прочитав:
1. Вивіска – це ЕЛЕМЕНТ ОФОРМЛЕННЯ ФАСАДУ і жодного слова про те, що це спеціальна конструкція для розміщення зовнішньої реклами;
2. Вивіска може розміщуватись вище першого поверху при певних умовах;
3. Жодного слова про розміри вивіски;
4. Вивіска може містити КОМЕРЦІЙНЕ (ФІРМОВЕ) найменування особи, якщо таке є.
Чому я акцентую увагу на пункті 4 увагу?
Бо читаю пункт 1.4.9 зазначеного Положення:

1.4.9. Комерційне (фірмове) найменування – найменування закладів, які не співпадають із офіційно зареєстрованим найменуванням особи. Комерційне (фірмове) найменування може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.

Як я розумію цей пункт.
1. Комерційне (фірмове) найменування і юридичне поняття «зареєстрована торгова марка» — не завжди одне і те ж.
2. Комерційне (фірмове) найменування може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом, а може і не бути зареєстроване. Тобто магазин може мати вивіску «Ням-Ням», перукарня – «Оголена борода», а якщо хтось інший претендує на ці назви, то нехай 2 бізнес-суб’єкти вирішують ці питання самостійно, в порядку встановленому законодавством.
3. Наявність на вивісці не зареєстрованого в порядку, встановленому законом, комерційного (фірмового) найменування не перетворює вивіску в зовнішню рекламу.

Є ще багато цікавих пунктів зазначеного Положення, які я прочитав і трактую однозначно. Я готовий сперечатись з опонентами і шукати компроміси і точки дотику. Але наведу ще тільки один пункт – 2.5.1:
2.5.1. Якщо розміщення вивіски на будівлі не передбачено проектною документацією цього будинку, погодженою та затвердженою у встановленому порядку, то її розміщення здійснюється на підставі проекту, погодженого відділом охорони культурної спадщини міської ради в межах історичних ареалів, відділом з питань дизайну міського середовища управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради. Проекти розробляються з врахуванням художньо-естетичних та архітектурно-стилістичних особливостей будинків, на яких вони встановлюються.

Тобто ніяких дозволів! Просто проект, по-народному – паспорт.

При підготовці даного матеріалу я використовував текст «Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівцях», яке було затверджене рішенням міської ради м. Чернівці VI скликання №629 від 27/09/2012 р., зі змінами та доповненнями згідно рішення №1178 від 27/03/14 р., який є у моєму розпорядженні і який я звіряв з текстом Положення, який розміщено на сайті МКП «Реклама».
Даний документ є чинним, отже має юридичну силу і повинен виконуватись у першу чергу посадовими особами Чернівецької міської ради.
Якщо хтось із цих посадових осіб вважає цей документ незаконним чи протизаконним, то посадовець повинен або вжити відповідних заходів, або продовжувати так вважати, але виконувати його положення.
Я усвідомлюю, що Положення – недосконале і вимагає переробки. Але думаю, що чесно і порядно спочатку «удосконалити» його, а потім займатися розмахуваннями шаблями і демонтажами. Бо усі ми люди і хтось з кимось може обмінятись місцями 🙂 (я не про себе, до посад не рвусь)

Розміщення рекламних конструкцій на “приватній” власності.

Вітаю усіх!
До мене по консультацію звернувся з питань зовнішньої реклами один із знайомих. Суть питання дуже проста: “На будівлі, яка є власністю його підприємства розміщено рекламний щит. Чи потребує розміщення цього щита отримання дозволу від органів місцевого самоврядування і що за цим слідує?”
Отже.
Розміщення зовнішньої реклами регламентується:
1. Закон України “Про рекламу”;
2. Постанова КМ України №2067 від 29/12/2003 р. “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”
3. “Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівцях”, затверджених рішенням Чернівецької міської ради №629 від 27/09/12.
4. Інші нормативні акти.

Щоб не заглиблюватись у “філосовські нетрі” я вважаю:

1. Розміщення зовнішньої реклами (конструкції) на території комунальної/державної/приватної/колективної власності вимагає отримання дозволу органів місцевого самоврядування. Звичайно, за логікою мова повинна йти про публічні місця, щоб не вийшло, що дехто почне вимагати отримання дозволів при розміщенні на внутрішній території підприємства.
2. Про необхідність отримання відповідного дозволу на приватній/колективній власності я роблю висновок аналізуючи пункт 16 “Типових правил розміщення зовнішньої реклами”, де чітко зазначено, що дозвіл погоджується з власником місця/будівлі та пункту 4.1.1. “Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівцях”, затверджених рішенням Чернівецької міської ради №629 від 27/09/12.
3. У випадку розміщення реклами на приватній/колективній власності дозвіл, в принципі, повинен даватись автоматично. Можуть бути “нюанси” при розміщені в охоронних зонах архітектурних пам’яток та заповідних зон. Думаю, що для зменшення навантаження на службовців і, відповідно, економії міського бюджету, такі дозволи повинні видаватись в робочому порядку, без рішення виконкому, аналогічно, як видаються дозволи на виносну рекламу.
4. Найгостріше питання — плата за право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.
За тимчасове користування місцями для розміщенні реклами на комунальній власності — гроші отримує місто; на державній власності — держава, ну а при розміщені на приватній/комунальній власності — власник. Це регламентовано пунктом 32 “Типових правил розміщення зовнішньої реклами”,  та  пунктом 10.1. “Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівцях”, затверджених рішенням Чернівецької міської ради №629 від 27/09/12.

Підсумовуючи: дозвіл повинні отримувати усі, гроші за право користування місцями — власники місць.

Думки стосовно проекту рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26/08/14

Вітаю усіх! Завтра, тобто 26/08/14, має відбутися чергове засідання виконавчого комітету Чернівецької міської ради. Одне з питань:“Про надання, продовження терміну дії дозволів, відмову в наданні дозволів та внесення змін до деяких пунктів рішень виконавчого комітету міської ради”.  Хоч в назві питання — жодної згадки про зовнішню рекламу, але дане питання — саме про неї. З приводу деяких пунктів у мене виникли “зауваження”. А саме:

Пункт №2 проекту даного рішення. Згідно цього пункту заплановано одному із найбільших операторів України — компанії “Октагон”, продовжити дію дозволів на 3 роки для 3-х рекламних конструкцій в місті. Чернівці. Дію дозволів то продовжують, але за умови! Увага, читати уважно:  “…за умови постійного розміщення на зазначених рекламних конструкціях 3 зображень соціальної реклами…. “. Тобто виходить цікаво — 3 (три) конструкції продовжують жити, але при умові 3-х постійних соціалок. В рішенні — жодної згадки про кількість площин на цих конструкція! Звичайно є посилання на попереднє рішення №429/11 від 10/06/2008 (до речі, на сайті міськради його не має), в якому, я переконаний, вказано, що там 5 поверхонь. Але мене хвилює інше. Приймається рішення, яке заздалегідь або приречене на ігнорування оператором, ще й на додачу “корупційнонебезпечне” або рано чи пізно призведе до згортання бізнесу оператора. Мої аргументи: “Октагон” — потужна компанія з високими стандартами роботи і, відповідно, високими вимогами до сервісу конструкцій. Я стверджую, що для того, щоб мережа щитів постійно була в належному естетичному вигляді оператор повинен хоча б 1 раз в місяць в обов’язковому порядку проводити сервісне обслуговування рекламного зображення, по простому — поклейка. До останнього падіння гривні (до 14 грн/доллар) витрати на одну поклейку з врахуванням вартості пального становлять в середньому 250 грн.  Виходить, маючи тільки 2 робочі поверхні з 5, оператор отримує щомісячно 750 грн. непродуктивних витрат, тобто по 375 грн. додаткових витрат на 1 робочу поверхню. Якщо не враховувати амортизаційні відрахування на поверхню по кожній конструкції, накладні витрати і витрати на збут, то щомісячні витрати на 1 робочу поверхню становлять 985 грн/місяць. Слід врахувати також те, що в рішенні жодним чином не вказані джерела фінансування виробництва зазначеної соціальної реклами. З чого я роблю висновок, що ці витрати — також проблеми оператора. Це ще 200-250 грн. за плакат, можна рахувати на місяць. Як наслідок — наповнення міста псевдосоціалкою, бо інакше назвати банери з гербом міста і гаслом, виконаним рубленим шрифтом на білому фоні, я не можу. У оператора не має іншого виходу як або не виконувати умову щодо розміщення соціалки або замилювати очі псевдосоціалкою з одночасним погіршенням якості обслуговування або шукати “варіанти”. Під “варіантами” я не маю на увазі хабар відповідним працівникам. Йде мова про “взаємовигідний обмін”. Місту щось потрібно від операторів, наприклад терміново розмістити (а може і виготовити) “подієву” соціалку. Оператори викручуються і йдуть на зустріч проханням. Натомість, працівники, знаючи проблеми операторів, змушені “закривати” очі на дрібні проблеми. Жодної “неправомірної вигоди” , але при потребі можна легко зіпсувати життя або оператору, або працівнику, або і тому і іншому. Також слід враховувати реалії нинішньої економічної ситуації в країні, наслідком якої є суттєве падіння продажів. Все це робить перспективи цього бізнесу не просто сумними, а дуже сумними. Я в жодному разі не хочу когось звинуватити в “дурних намірах”. Думаю, що таке формулювання “автоматично перенеслось” з попередніх років, просто раніше мене не хотіли чути, а пізніше про це не задумувались. Слід врахувати, що згідно чинного в місті Положення встановлено відсоток “вилучення” поверхонь під соціалку на рівні 5%, тобто співвідношення 1: 20. Тому пропоную:

  • скласти перелік операторів які мають понад 20 поверхонь;
  • на підставі аналізу дислокації поверхонь цих операторів розробити “карту соціальних поверхонь” з метою оптимального покриття міста;
  • закріпити визначені поверхні як “соціальні” з внесенням відповідних доповнень в договори або у тексти рішень з метою унеможливлення маніпуляцій з “соціальними” поверхнями.
  • розробити проект документу який регламентує “соціалку” в Чернівцях, у тому числі і фінансування її виготовлення. Обговорити його з учасниками круглого столу затвердити і, при необхідності, внести відповідні зміни і доповнення до чинних Правил розміщення реклами.
  • для забезпечення контролю з боку громадськості.список “соціальних” поверхонь оприлюднити,.
  • внести зміни у відповідний пункт проекту рішення стосовно продовження дозволів для “Октагона” з “3-х поверхонь”. на “1 поверхню” або пропорційно прийнятому співвідношенню з врахуванням загальної кількості поверхонь “Октагона” в Чернівцях та вже “наявних додаткових умов”.

Пункт №3.2 даного проекту. Справа не у тому, що я не згодний з відмовою. Я не згодний з причиною відмови.
Причина відмови — формальна: “на ,підставі пункту 2.4 рішення виконавчого комітету міської ради від 27.11.2012р.No743/23 «Про рекламну діяльність в м.Чернівцях та шляхи її вдосконалення на сучасному етапі». Ще під час підготовки проекту рішення №743/23 я висловлював свою незгоду з формулюванням пункту 2.4, оскільки жодних даних, які підтверджують перенасичення міста в цілому немає. В проекті рішення йшла мова про певні частини вулиць: вулиці Головної, проспекту Незалежності, вулиці Героїв Майдану (колишня Червоноармійська). Я на стільки був переконаний, що саме в такій редакції буде прийнято рішення, що й не зразу “звернув увагу” на кінцеве формулювання.
Я вважав, вважаю і буду вважати, що в нинішній редакції даний пункт має негативні вплив ситуацію:

  1. місто втратило, втрачає і продовжує втрачати кошти. Адже на підставі даного пункту відмови отримали навіть підприємці, яких не цікавили ні проспект, ні Головна, ні Герої Майдану. Саме один із таких підприємців, який планував встановити “законний” рекламний засіб у вигляді вказівника в Садгорі, в районі вулиці Демократичної, розповів мені про підстави відмови.
  2. необдумана заборона породила “хвилю” самовільних малоформатних носіїв, що реально псує вигляд міста в цілому, тому що зроблені і повішені на “хлопський розум”
  3. необдумана заборона нанесла збитки МКП “Реклама”, тому що МКП “Реклама” змушене було займатися демонтажами цього сміття. А витрати на це ніким не покривались.
  4. врешті-решт його законність сумнівна. оскільки причини відмови чітко визначені в чинному законодавстві, а в особливих умовах вимагають обгрунтування.

Саме тому я вважаю було б краще зняти заявку МПП “Герцог” на довивчення, тим більше, що це місце виносилось мною на обговорення широкого загалу і заперечень не пам’ятаю. А ось зміна формату на один, більший, носій отримало схвалення.

І на останок.
Ситуація з рекламою в місті достатньо “напружена”.– “те не так, те не там стоїть, те щось закриває…Але вже тривалий період усі проекти рішень по наданню дозволів (окрім виносної реклами) згідно чинного законодавства опубліковуються на сайті міської ради. У мене запитання виникає:”Чому ніхто не піднімає питання до прийняття рішень? Чому галас вже після?” Ось скільки людей мене не обматюкає за цей пост, а вступить в конструктивний діалог. Навіть не зі мною. З владою. Я тут просто виклав свій погляд на конкретний проект рішення по конкретному питанню.